20 апреля 2010 года в 16:00 состоялась интернет-конференция с Иваном Доскочем, директором научно-производственного объединения хмеляров Украины на тему -Рынок хмеля Украины-

Вопросы 

Добрый день! Хотел бы задать вам вопрос относительно ситуации с техрегламентом на пиво в России. Там делают все что бы пиво превратить в пенистый напиток и обмануть потребителя названием "пиво" на бутылке подсунув коктейль из патоки и экстрактов. В Украине возвожен такой сценарий развития событий?
знающий
киев
16.04.2010 09:39

Иван Доскоч:

Пиво в Україні повинно виготовляться за ДСТУ. На жаль, я не можу гарантувати, що в Україні будуть варити тільки справжнє класичне пиво. Безперечно, маленькі пивоварні ( регіональні та ресторанного типу ), такі як Київський пивзавод на Подолі ,Бердичівський пивзавод, будуть варити класичне справжнеє пиво.

Однак це буде невеликий сегмент ринку. У німців це питання врегульоване Законом про чистоту пива, тому жодний німецький пивовар, який себе поважає, не стане порушувати Закон і «бадяжити» пенистый напиток и обмануть потребителя названием "пиво" на бутылке подсунув коктейль из патоки и экстрактов».

В Україні все можливе, тому ми готуємо Проект Закону України "Про хміль та використання хмелю в Україні" де буде чітко визначено що таке пиво, а що пивний напій. 

Уважаемый г-н Доскоч, уровень украинского хмеля не дотягивает до европейских стандартов? почему крупные компании не хотят его покупать в больших количествах? неужели отечественные хмелеводы не могут сделать качественный продукт?
максим
Львов
16.04.2010 09:42

Иван Доскоч:

Чому Ви так думаєте? Більшість українського хмелю повність відповідає якісним показникам европейських стандартів? До речі в Европі стандартів не існує, є Регламенти ЕС які і визначають показники хмелю та хмелепродуктів. Діючий Український стандарт ДСТУ по своїх вимогах на порядок вимогливіший ніж Регламент ЕС. На жаль ,поки що, в нашій країні нікому було гармонізувати діючі українські стандарти до Регламентів ЕС.

Я думаю найближчим часом ми це виправимо. 

Вечер добрый! Какие крупные компании используют хмель украинского производства? Или в нашей стране это прерогатива мелких региональных предприятий? спасибо
николай
донецк
16.04.2010 14:22

Иван Доскоч:

Використовували: ВАТ Оболонь, Сармат, На даний час жодна корпорація, що варить пиво в Україні не використовує український хміль.

Використовують Український хміль : ММ-Іnvest (Чехия), Пивзавод на Подолі, Рівненський пивзавод, Микулинецький пивзавод, Бердичівський пивзавод , і маленькі регіональні пивоварні. Ті які варять справжне пиво. 

Здравствуйте. как по вашему в каком состоянии находится сейчас украинское хмелярство? Раньше у нас на Полесье выращивали в разы больше хмеля. почему сейчас этого всего нет? ведь материальная база еще осталась, и люди есть с опытом? ведь мы можем производить хмель очень высокого качества.
Светлана
Житомирская область
16.04.2010 14:38

Иван Доскоч:

Сьогодні Українське хмелярство на піднесенні. Ми виробляємо 1300 тон сухих шишок хмелю в рік , Англія – 1350 тон, Приріст виробництва становить 28.6% в 2008 та 38.9% в 2009 роках. Ми можемо вирощувати і значно більше, але потрібно врегулювати внутрішній попит та пропозицію. Не можна виробляти, нести витрати на те, що не буде спожито.

Добрый день, Иван Михайлович, скажите после прошлогодней Вашей встречи с некоторыми крупными пивными компаниями Украины, кто-нибудь начал покупать украинский хмель? Если нет то по каким причинам? Если да то какие у них отзывы об отечественном продукте?Спасибо
Владимир Олегович
Киев
19.04.2010 07:08

Иван Доскоч:

Ми провели ряд зустрічей з представниками великих пивоварних компаній і по багатьох напрямках дійшли згоди, але хміль ці компанії продовжують купувати за кордоном.

А скажіть? При однаковій ціні і при однаковій якості продукту, Ви купите у свого знайомого цей продукт, чи в невідомого вам постачальника? От і вони поступають аналогічно, купують у своїх. 

Какие компании и какие сорта хмеля являются самыми популярными в мире и в Украине? Какие из этих сортов могут быть выращены или уже выращиваются в Украине? в чем их преимущества перед нашими отечественными сортами?
Валентин
Новоград-Волынский
19.04.2010 08:59

Иван Доскоч:

Сьогодні в світі популярні ароматичні сорти : Hallertau Mittelfrueh, Hersbruck Spalt, Klon 18, Lublin, Saaz, Saphir, SA-1, Spalt, Styrian Golding, Strisselspalt, Tettnang. Aurora, Cascade, Hallertau Tradition, Hallertau, Perle, Spalt Select, гіркі сорти : Cluster, Columbus/Tomahawk/Zeus , Galena, Hallertau Magnum, Hallertau Taurus, Herkules, Marco Polo, Marynka, Millennium, Northern Brewer, Nugget.

В Україні вирощуємо Klon 18, Заграва , Славянка, SV-aroma (Староволинський, найближчий аналог - Hallertau Tradition), Зміна,Промінь (аналог-Perle), Магнат (клоновий добір, аналог -Magnum) , ТУР (аналог -Taurus), а також сорти фарм групи Руслан, Ксанта, Медікус – з великим вмістом ксантогумолу, іноземних аналогів з таким великим вмістом ксантогумолу (протираковий компонент) в складі бета кислот сорти іноземної селекції не мають.

Жодних переваг сорти іноземної селекції немають. Міжнародні пивоварні корпорації саме ці сорти, іноземні, рекомендують до використання своїм пивоварням у всьому світі. 

Хотелось бы услышать ваше мнение по поводу 1% налога, который идет на поддержание отечественного хмелеводства. Нужен ли он отрасли или это "капля в море" которая не делает погоды? если ответите "нужен", то скажите что делается в отрасли на эти деньги?
артем
Киев
19.04.2010 09:21

Иван Доскоч:

Державна підтримка дуже потрібна хмелярам. Без державної підтримки не може існуати хмелярство ЕС, не кажучи вже про вітчизняне. Хмелярство дуже затратна , високотехнологічна галузь сільського господарства. Без державної підтримки вирощування хмелю буде нерентабельним і неконкурентним.

Одержання державної підтримки дає можливість частково компенсувати величезні витрати підприємств хмелярської галузі, і тим смим забезпечити більш менш рентабельне виробництво продукції. 

Работаем с иностранным хмелем, но как говорится "кризис ударил", дороговато, хотя качество устраивает вполне. Что посоветуете из более дешевого отечественного продукта до 2000 грн?
частный пивовар
Киев
19.04.2010 09:52

Иван Доскоч:

Вітчизняний продукт жодного разу , навть у 2007 році не коштівав більше 1700 грн.за 1 кг альфа к-ти. Ви завжди купляли хміль у посередників? Тому і ціну платили вдвічі і втричі вищу.

Нашу пропозицію можна завжди побачити у нас на сайті www.westhops.com.ua 

Какой объем рынка хмеля в Украине в материальном и количественном выражении? сколько в Украину завозится иностранного хмеля?
николай
Днепропетровск
19.04.2010 15:27

Иван Доскоч:

Приблизно 2500 тон , з розрахунку , що вмісту альфа кислоти в гранулах(шишках) буде близько 5%. В Україну завозиться більшість альфа кислоти в формі різних екстрактів.

Ринок хмелю краще вимірювати в тонах спожитої альфа кислоти, тому, що на сьогоднішньому етапі технології пивоваріння шишка хмелю майже не використовується, гранули хмелю використовуються лише близько 30% потреби в альфа кислоти , а все інше 70% це різні екстракти. 

Хочу задать вам вопрос как потребитель пива. Насколько соответствует действительности информация что дешевые сорта украинского пива делают их концентрата альфа-кислот и экстракта хмеля или там патоки ? такая информация пугает и заставляет задумываться, а стоит ли покупать наше пиво или лучше переплатить и купить европейское. или в Европе тоже этим балуются? с нетерпение жду профессионального ответа. спасибо
интересующийся
киев
19.04.2010 15:40

Иван Доскоч:

В Україні всі великі пивзаводи, (торгові марки) : Славутич, Чернігівське, Оболонь, Рогань використовують в технології приготування напою – екстракти хмелю і дуже мало гранули. Регіональні пивзаводи і мініпивоварні використовують натуральний хміль в виді шишок і гранул.

В Европі пиво теж варять в основному з екстрактів, за виключенням невеликих регіональних пивоварень , де пиво варять за класичними технологіями. Хороше пиво не може бути дешевим, як все хороше. 

Если сравнить местный хмель и импортный, то у кого преимущество по качеству? И почему в Украине однозначно доминирует "конвеерное" пиво, а где маленькие пивоварни?
Владимир
Киев
19.04.2010 16:23

Иван Доскоч:

Якість українського та імпортного хмелю не відрізняється. Я маю на увазі хміль, що виробляється підприємствами нашого обєднання !

Аналогічно в Европі, компанія Барт не буде пропонувати неякісний хміль, і ніколи не купить для продажу у фермерів неякісний хміль. 

Сколько денег с однопроцентного сбора доходит до поля? Что за эти деньги удалось сделать за последнии годы Вами лично?
Станислав
Броды Львовской обл.
19.04.2010 16:27

Иван Доскоч:

Скільки конкретно одержують господарства компенсації можна побачити на сайті МінАПК. Це залежить від того чк працює господарство, які в нього площі і показники у хмелярстві. Наші підприємства за ці кошти змогли модернізувати виробництво, покращити переробку, удосконалити технологію збирання, сушіння та конденціювання хмелю.

За рахунок одержаної компенсації вдалося відремонтувати та модернізувати імпортну хмелярську техніку яку ми використовуємо більше 30 років, провести капітальні ремонти хмелешпалер. Ми повністю замінили ручну обривку хмелю на механізовану. 

Іван Михайлович, сьогодні в Україні існує два великі регіони виробництва хмелю - Житомирська область і захід України. Наскільки мені відомо, порозуміння між хмелярами цих двох регіонів немає. Відбувається щорічне "перетягування ковдри" у питанні державних дотацій. І навіть більше - бачення розвитку галузі в них зовсім різне. Скажіть, справді є така проблема і чи такі вже серйозні розбіжності, що їх не можна вирішити? Погодьтеся, що в кінцевому рахунку програють всі.
Ярослав
Житомир
19.04.2010 16:53

Иван Доскоч:

Не можу сказати що порозуміння немає, наші колеги бувають у нас на виробництвах, ми буваємо у них. Зустрічаємося, допомагаємо один одному, часто формуємо спільні партії хмелю. Щодо перетягування ковдри, теж питання недоречне, сьогоднішній Порядок надання компенсації так прописаний ,що нічого не перетягнеш. Якщо маєш показники-одержиш від держави компенсацію, не маєш –не одержиш.

Безперечно є різне бачення , але і цей Житомирський рудимент вже хлопці здолали. Ми на заході України маємо змогу більше бувати в наших колег в Европі, маємо більше інфомації, тому і швидше запроваджуємо все нове. Ми швидше адаптувалися до ринкових умов, швидше перейшли до сучасних методів ведення хмелярства. Проблеми не бачу.

По материалам http://akcyz.com.ua