Главная » Концепція розвитку хмелярства України
2010 » Апрель » 28 » 23:10
Концепція розвитку хмелярства України

СУЧАСНИЙ СТАН ГАЛУЗІ ХМЕЛЯРСТВА

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ХМЕЛЯРСТВА УКРАЇНИ.


За даними інвентаризації 2009 року маємо 1.300 га. насаджень. Кількість по­саджених хмі­льників майже дорівнює кількості списаних, які здебільшого закладались неякісним са­ди­в­ним матеріалом виробленим науковими устано­вами України (ІСГ Полісся УААН, НТСЦ Полісся, ВАТ Укрхміль та ін.) без до­т­римання основних вимог технології закладки ба­га­то­рі­ч­них насаджень.

Дещо поліпшилась ситуація завдяки посадкам хмелю, що виконані садив­ним ма­те­рі­а­лом вирощеним підприємствами НВП "Захід-хміль” та ПП "АПЕ­КС”. Ці підприємства виро­щу­ю­ть садивний матеріал методом IN-VITRO (от­ри­ма­н­ня стійкого до вірусів та хвороб елітного са­дивного ма­теріалу шляхом кло­ну­вання в лабораторних умовах) що дає можливість одер­жу­вати високу сортову чистоту та високі садивні якості саджанців.

Маючи свою власну лабораторію НВП "Захід-хміль” співпрацює з Чеш­сь­кою компанією TOP-HOP, а це дає можливість ви­ко­ристовувати сучасні ев­ро­пе­­й­ські технології оздоровлення садивного матеріалу та одержу­ва­ти нові сорти хме­лю, витребувані на ринках ЕС. Сорт Староволинський, створений в НВП "За­хід-хміль” (комерційна назва SV-aroma) єдиний серед вітчизняних експор­ту­є­ть­ся до Чехії.

Є певна позитивна тенденція щодо зростання валового збору хмелесиро­ви­ни, так в 2009 році зібрано 1.331 тона (2008 було 900 тон).

Те саме можна сказати й про середню врожайність хмелю. За останні три ро­ки вона по­зи­тивно змінюється й досягла цього року рівня близько 9,1 ц/га. В Ев­ропі цей показник сягає 18-24 ц/га.

В Україні займаються вирощуванням товарного хмелю близько семи де­ся­т­ків гос­по­да­р­с­тв семи областей лісостепової та поліської зон. Більшість із них має складний матеріальний і фінансовий стан, важко пристосовується до нових рин­кових умов і під час переходу до умов світового торгового співтовариства пот­ребує державної підтримки.

Попри всі негаразди є господарства які за останні роки зарекомен­ду­ва­ли себе як­най­к­ра­ще (високий рі­ве­нь технологій та зміцнення матеріальної ба­зи, відповідно – високі врожаї та фінансова ста­бі­льність), наприклад:

ДДГ "Пасічна” Старосинявського р-ну Хме­льницької обл.;

СТОВ "Саджанець” Олевського р-ну Жи­то­ми­р­ської обл.;

ПАФ "Дружба” Черняхівського р-ну Житомирської обл.;

НВП "Захід-хміль” Бродівського р-ну Львівської обл.

Але є й такі "господарі”, в яких (навіть із державною допомогою) середня вро­жайність "ся­гає” 0,7–2,0 ц/га шишок хмелю.

На жаль, більшість хмелярських господарств нехтує багатьма операціями ве­дення хме­ляр­ства. Усе це спричинює зменшення врожайності до рівня 6–10 ц/га сировини. До того ж, зни­жується якість шишок хмелю, втрачаються цінні ком­поненти.

Стимулює такий стан речей перш за все не ефективна політика державної під­три­м­ки, коли під фінансування потрапляють не ті, хто виростив продукцію, а ті, хто задекларував проведення витрат на її вирощування.

Така ситуація вже досить скоро може привести до повного занепаду галузі та втрати Україною своїх позицій перш за все на внутрішньому ринку…


СУТЬ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ХМЕЛЯРСТВА


Процеси розвитку хмелярської галузі в Україні потребують:



  • гармонізації національного законодавства з вимогами ЄС;

  • розробки відповідної нормативно-правової бази, що регулює виробничу дія­льність;

  • створення соціальної політики, щодо забезпечення населен­ня робочими мі­с­­цями;

  • впровадження на хмелярських підприємствах міжнародних стандар­тів.


Потреба в реалізації даних напрямів і пріоритетів розвитку хмелярської га­лу­зі зумов­люється:



  • інтеграцією України до ЄС та світового співтовариства;

  • глобалізацією світової економіки;

  • вкрай незадовільним станом якості української продукції, що сьогодні про­ду­ку­є­ть­ся;

  • необхідністю забезпечення пивоварної та фармацевтичної галузей потріб­ної їм сиро­ви­ною;

  • низькою соціально-економічною ефективністю використання ресурсів, що виділяються дер­­жа­вою на розвиток галузі.


Складові частини концепції розвитку хмелярської галузі:



  • професійна освіта та кадрове забезпечення;

  • хмелярська наука;

  • виробництво продуктів хмелярства;

  • забезпечення якості продукції хмелярства;

  • реалізація хмелю та продукції хмелярства;

  • єдине інформаційне поле у хмелярстві;

  • фінансове забезпечення виконання концепції.


Кінцевою метою реалізації даної концепції є досягнення таких цілей:



  • збереження та зміцнення існуючих підприємств;

  • забезпечення доступності до наявних ресурсів та їх раціональне викорис­та­н­ня (усунення не ефективних перекосів при державному дотувані);

  • створення правових, економічних та управлінських механізмів реалізації прав під­при­є­м­ств галузі хмелярства України на гарантований збут вироб­ле­ної продукції;

  • ефективне використання наявних кадрових, фінансових і матеріальних ре­су­р­сів хме­ля­р­сь­кої галузі;

  • потужний поштовх для розвитку аграрного сектору економіки в регіонах, де культивується хмелярство, за рахунок втягування в цей процес сумі­ж­них сільськогосподарських нарямків: тваринництво, створення техніки;

  • суттеве наповнення дохідної частини бюджетів відповідних регіонів (хме­ляр­ство здебільше культивується в депресивних районах українського По­ліс­ся).


НЕОБХІДНІ КРОКИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТУ


ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

За умов сучасних трансформаційних процесів, що відбуваються у світовій та вітчиз­няній хмелярській галузі, особливого значення набуває формування на­­ціональної галузевої хмелярської політики (НХП). Згідно з рекомендаціями ЕС процес роз­робки НХП має бути гласним і пуб­лі­ч­ним, про­зорим і науково об­грунтованим.

НХП входить до сфери соціальної політики розвитку поліських регіо­нів, у зв’язку з чим є обов’язковим визначення від­по­відних пріоритетів.

Виходячи із суспільних цінностей та основних принципів забезпечення на­се­­лення робочими місцями, НХП повинна реалізувати глобальні цілі, зокрема доступність до фінансових ресу­рсів,одержання якісного матеріально-технічно­го забезпечення та послуг, раціональне вико­ристання існуючої бюджетної під­три­­мки.


Основне завдання формування НХП:



  • забезпечення доступності до фінансо­вих ресурсів підприємствам які дій­с­но є лідерами в галузі;

  • перехід у пріоритетах від кількісних показників (вал хмелю, кількість но­во­ство­рених підприємств, збільшення площ насаджень, максимальне спо­жи­вання бюджет­ної підтримки) до якісних чинників (забезпечення якісно­го виробництва продукції хмелярства згідно з міжнародними нормами та стан­дартами (Ре­гламенти ЕС та ін.).


Пріоритетні напрямки та програмні завдання щодо формування НХП:



  • систематичний моніторинг етапів виробництва продукції хмелярства хме­лепідприєм­ствами, який повинен включати:

  • оцінку доступності віт­чиз­­няних виробників до ринку хмелю в Україні;

  • моніторинг системи ціни і пропо­зиції на хмелесировину;

  • оцінку якості ви­робленої продукції;

  • оцінку фінансу­вання (витрат) підприємств на одержання хме­лепро­ду­к­­ції;

  • аналіз нормативно-правової бази з метою її вдосконалення;

  • оптимізація системи управління хмелярською галуззю:

  • прийняття нового По­рядку використання коштів 1% збору;

  • розробка і впровадження "Закону про хміль";

  • від­новлення в структірі МінАПК фахового відділу (УпрХміль);

  • реформування представницького органу (Асоціації хмелярів України);

  • обгрунтування використання основних сортів хмелю, включаючи:

  • фор­мування Націо­нального переліку продуктів хмелярства за між­на­род­ними вимо­гами та споживчими потре­бами;

  • проведення економічних досліджень ефектив­ності та потреби у спо­живачів в зареєстро­ваних та нових сортах хмелю;

  • розро­бку переліків виробництва продуктів хмелярської галузі ( гранул, по­рошків, ек­страктів, гомогенатів, тощо) вартість виробництва яких компенсувати­меться ча­стково чи повністю коштами дер­жав­ної підтримки галузі;

  • вдосконалення державної політики та економічної доцільності державної під­тримки, а саме:

  • здійснення переходу до єдиного для всіх хмелярських під­приємств ме­ха­нізму держа­вної підтримки на одиницю виробленої продукції і ство­ре­ння інформаційної бази даних вітчизняних та світових цін виро­б­ни­ків продукції хмелярства;

  • оптимізація системи оподаткування виробництва та реалізації виробленої про­дукції хмелярства:

  • дослідження впливу політики оподаткування на сис­тему цін на про­ду­к­цію з урахуванням рівня доступності на ринки України кон­курентної ім­портної хмелепродукції;

  • створення на рівні Верховної Ради України ефективної системи за­хи­с­ту вітчизняного ринку хмелю.


ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА ТА КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Реформування системи підготовки фахівців для хмелярської галузі як скла­до­вої системи професійної освіти України зумовлено глобальними змінами на єв­ро­пейському ринку праці, прогресом світової хмелярської та технічно-техно­ло­гі­чної науки, змінами в соціальному, економічному, правовому та освітян­сь­ко­му просторі.

Концепція вищої аграрної освіти в сучасних умовах відображає модель під­го­товки фахівців в умовах перехідного періоду, яка вимагає знань між­на­род­ного аграрного процесу та право­вого поля у відповідності до до Болонського про­­цесу.

Концептуальні засади галузевої освіти базуються на основних положеннях Бо­лонської декларації.

Основне завдання формування концепції системи підготовки фахівців для хмелярської галузі в Україні полягає у підвищенні якості підготовки фахівців.


Пріоритетні напрямки та програмні завдання щодо формування системи підготовки фахівців:



  • поетапне впровадження ступеневої підготовки хмелярських кадрів, мо­бі­ль­но­сті студентів, викладацького та іншого персоналу для взаємного збага­че­н­ня євро­пейським досвідом;

  • розширення досліджень щодо визначення потреб у фахівцях певних спеці­а­льностей та відкриття нових спеціальностей для забезпечення потреб га­лу­зі;

  • покращення якості підготовки фахівців для хмелярської галузі (заочна фо­р­ма навчання, післядипломна освіта);

  • поетапне впровадження ступеневої підготовки хмелярських кадрів, а також си­стем забез­печення якості навчального процесу;

  • створення сучасних умов матеріально-технічного та інформаційного забез­пе­­чення підгото­вки висококваліфікованих фахівців хмелярської біотех­но­ло­гії для прискорення формування біотехнологічного сектору у хмелярсь­кій галузі України.


ХМЕЛЯРСЬКА НАУКА

Розвиток науки і техніки у хмелярстві є визначальним фактором про­г­ре­су га­­лузі.

Цим зумов­лена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку на­уки як джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної хме­лярської культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального по­тенціалу громадян у сфері наукової та науково-технічної діяльності.


Пріоритетні напрямки та програмні завдання щодо розвитку хмелярської на­уки:



  • створення та впровадження у виробництво нових сортів хмелю з метою ро­з­­робки на їх ос­нові високоефективних продуктів та препаратів, що від­по­ві­да­ють міжнародним вимогам;

  • визначення державної політики фінансування фундаментальних наукових ро­з­робок та дос­ліджень з виготовлення технологічних засобів на вимоги рин­ку;

  • розробка технології одержання нових продуктів для пивоваріння та фарм пре­паратів но­вого покоління;

  • фармакогностичне вивчення рослин хмелю як джерела біологічно актив­них речовин;

  • створення лікарських препаратів та біологічно активних добавок з при­ро­д­ної сировини хмелю;

  • хімічний синтез та аналіз біологічно активних речовин, створення лікар­сь­ких засобів з ви­користанням нових надкритичних технологій з вико­рис­тан­ням екст­рактів хмелю;

  • розширення виробництва вітчизняних продуктів хмелярства;

  • виділення пріоритетним напрямком розвитку хмелярської науки створення та впрова­дження у виробництво конкурентоспроможних, екологічно безпечних продуктів хмелярства на основі біотехнологій;

  • забезпечення науковим потенціалом сектору хмелярської біотехнології в Україні шляхом підготовки кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру та док­торантуру.


ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКТІВ ХМЕЛЯРСТВА



Визначений Президентом та Верховною Радою України курс на інтеграцію до ЄС, вступ України до СОТ втілюється урядом в реальні дії. Вітчизняне хме­ля­р­ське виробництво почало реальний перехід на роботу у відповідності із за­га­ль­­новизнаними світовими та європейськими стандартами.

Впродовж останніх двох років в Україні впроваджується добровільна сер­ти­фі­ка­ція хмелярських виробництв (НВП "Захід-хміль”, ТОВ "СХП Бро­ди”) які є гар­мо­нізованими із докумен­тами ЄС, завдяки чому ці під­при­є­мства ро­зпочали ек­с­порт продукції до Европи.

Вітчизняні виробники щорічно нарощують виробництво хмелю забезпечу­ючи зростання обсягів виробництва на 25-28%. При цьому середня вартість віт­чи­зняного хмелю, в наслідок недосконалої технології, великих виробничих вит­рат та відсутность механізації є більшою, ніж імпортного, тому питання по­да­ль­шо­го розвитку вітчизняного виробництва є питанням критичним та вима­гає не­га­йного регулювання.


Для безумовного виконання поставленого життям завдання, забезпечення яко­сті хме­лесировини у процесі всіх складових виробництва та забезпе­че­н­ня споживачів якісними продуктами хмелярства вітчизняного вироб­ни­ц­тва за доступними цінами необхідно:



  • подальше технічне переоснащення сучасним технологічним та контро­ль­но-аналітичним обладнанням, реконструкція підприємств;

  • проведення робіт з кваліфікації обладнання, систем забезпечення вироб­ни­ц­­тва, валідації технологічних процесів і аналітичних методик;

  • систематичне навчання персоналу регламентам ЕС, заснування інституту упо­вноважених осіб;

  • приведення у відповідність до вимог ЄС виробництва продукції хме­ля­р­с­т­ва та впровад­ження у виробництво сучасних технологій;

  • поступова гармонізація системи визначення відповідності продукції хме­ля­р­­с­тва відповідно до загальновизнаних европейських стандартів.


 


Для вирішення поставлених завдань необхідно, зокрема:



  • розширити асортимент спеціальної хмелярської техніки яку можна прид­ба­ти за рахунок коштів державної підтримки, одночасно налагоджуючи віт­чи­зняне виробництво аналогіч­них механізмів та обладнання для хме­ля­р­с­т­ва належної яко­сті .

  • розширити виробництво вітчизняних препаратів захисту рослин хмелю та до­­зволити вико­ристання в хмелярстві засобів захисту рослин, що вико­рис­то­ву­ються хмелярами розвинених країн Европи;

  • оптимізувати структуру та державне управління галузі хмелярства;

  • вдосконалити процедури забезпечення конфіденційності і захисту прав ін­те­­лек­туальної власності.


 


ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ХМЕЛЯРСТВА

Стратегічним напрямком розвитку системи забезпечення якості за умов рин­кових відно­син та європейської інтеграції України є гармонізація з вимо­га­ми європейських стандар­тів.


Пріоритетні напрямки та завдання щодо забезпечення якості хмелесиро­ви­ни:



  • створення системи управління якістю всього циклу виробництва шляхом впро­вадження вимог ISO 2010, HAAC;

  • визначення в Програмі розвитку хмелярства, як обов’язкової, сертифікацію хме­ляр­ських вироб­ництв;

  • забезпечення проведення акредитації установ та організацій, що проводять до­слідження і виробничі випробування сортів хмелю та продукції хме­ляр­с­т­ва, сертифікації підприємств, установ та організацій, що здійснюють ви­роб­ництво та оптову реалізацію продукції хмелярс­тва, атестації та акре­ди­та­ції лаборато­рій з контролю якості хмелепродукції;

  • приведення у відповідність із директивами ЄС нормативно-правових актів що­до державної реєстрації сортів хмелю, зокрема стосовно проведення вип­ро­бувань на придатність до по­ширення;

  • активна участь у роботі міждержавних експертних органів на рівні країн ЕС, зокрема комі­сії з питань стандартизації у хмелярстві.


РЕАЛІЗАЦІЯ ХМЕЛЮ ТА ПРОДУКТІВ ХМЕ­ЛЯРСТВА


Основним завданням доцільно вважати організацію і розвиток роздрібних та оптових підприємств і організацій усіх форм власності на основі принципів СОТ, які потре­бують наукового обгрунтування, розробки та впрова­дження відповідних стандартів згідно з національними особливостями.


Стратегічним завданням удосконалення системи реалізації є ви­рішення пи­тань:



  • правового та регуляторного характеру з ліцензування завезення на тери­то­­рію України імпортних хмелепродуктів та сировини для їх виробництва;

  • організаційно-управлінського характеру, безпосередньо спрямованих на вирішення со­ціальних проблем, пов’язаних з необхідністю впровадження ефек­тивного державного регу­лювання ринку хмелю та хмелепродуктів при макси­мальному захисті прав виробників та споживачів;

  • економічного характеру, пов’язаних з існуванням тіньового обігу продук­ції хмелярства, низькою конкурентоздатністю вітчизняної хмелярської продукції.


 


Пріоритетні напрями та програмні завдання щодо розвитку системи обігу є:



  • вдосконалення нормативної бази, порядку та механізмів контролю за вве­зенням сухих шишок хмелю та хмелевих продуктів (гранул, екстрактів, ви­тя­жок, тощо) на митну територію України;

  • розробка правил технологічної та сортової заміни хмелю та його продуктів у виробниц­тві;

  • підвищення ефективності діяльності дистриб’юторів шляхом удоскона­лен­ня ліцензій­них вимог, сертифікації та впровадження стандартів ЄС з опто­вої реалізації;

  • розробка національних стандартів оцінки господарської діяльності хме­ляр­сь­ких під­приємств за основними напрямками:

  • створення робочих місць;

  • забезпечення раціональ­ного використання коштів державної під­т­ри­м­ки;

  • відповідальність за нецільове використання коштів державної під­т­ри­­мки;

  • створення багатопрофільних агровиробництв на базі хмелегоспо­дар­с­т­в.


 


ЄДИНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОЛЕ У ХМЕЛЯРСТВІ


Державна політика у сфері інформатизації спрямована на відповідність На­ці­о­­нальної про­грами інформатизації сучасному рівню і тенденціям розвитку інфо­рматизації у світі, а також на гармонізацію національних стандартів у сфері ін­формаційних технологій з міжнародними та європейськими.

Основним завданням створення єдиного інформаційного поля у галузі хме­лярства є забез­печення виробників продукції, оптово-посередницьких під­при­ємств, об’єктивною, оператив­ною, повною, обгрунтованою, доказо­вою та дос­тупною інформацією, спрямованою на якісне інформаційне за­без­печення.


Пріоритетні напрями та програмні завдання щодо удосконалення єдиного інформаційного поля хмелярського сектору:



  • формування питань інформатизації та засобів їх вирішення у хмелярстві при розробці Державної програми розвитку хмелярства;

  • створення web-порталу «Інформаційні ресурси українського хмелярс­тва», де наведено адреси, телефони, e-mail та Internet-сайти фірм-виробників хме­лю та хмелепродукції, ме­реж їх постачальників, навчальних закладів, баз даних, тощо;

  • здійснення комплексу заходів для розробки національних стандартів та системи сер­тифікації програмного забезпечення хмелярських підприємств Ук­раїни з урахуванням необхідності використання на хмелярських підпри­є­мс­твах спеціалізованих комплексів про­грамних продуктів, які відоб­ра­жа­ю­ть спе­цифіку галузі;

  • здійснення комплексу заходів щодо реклами продукції хмелярства, що ви­робляється в Україні, відповідно до рекомендацій ЄС;

  • підтримка на належному рівні прозорості та відкритості інформації про на­я­вність на ринку неякісних чи фальсифікованих продуктів хмелярства;

  • забезпечення формування єдиного реєстру кваліфікованих працівників хме­­лярської галузі.


 


ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ КОНЦЕПЦІЇ

Фінансування заходів, пов'язаних з реалізацією завдань Концепції, здій­с­ню­­ється за рахунок коштів 1% збору спеціального фонду державного бюджету, та інших джерел, не заборонених законодавством.

При раціональному використанні даних коштів буде більше ніж достатньо.


 


Генеральний директор

НВО хмелярів України

Іван ДОСКОЧ

Категория: Новости рынка | Дата: 28.04.2010 | Просмотров: 2266 | Добавил: humulus | Теги: розвитку, України, ХМЕЛЯРСТВА, Концепція | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
avatar